Пригоди в індійській лікарні

індійська лікарняУ лікарні опинилася не я, а Тіне з Бельгії, але це був також і досвід для мене. Ми приїхали із села Саджіпара в містечко Бардолі з 300-тисячним населенням, і наш друг Кунал відвіз нас до приватної лікарні свого дядька. Я народилася і виросла в Україні, тому індійські лікарні мене не вражають. Чого не можна було сказати про Тіне:)

У Тіне була діарея, сильна слабкість, її то морозило, то лихоманило, і мені було страшно, коли вона лежала в мене на колінах, поки ми їхали в машині з Саджіпари. Приїхали в лікарню, найкращу лікарню в Бардолі, як нам сказав Кунал.
індійська лікарня

У холі сиділо багато людей. Тіне провели до лікаря, на прийомі я не була присутня, але доктор направив її на аналіз крові з вени. При цьому Тіне себе відчувала настільки погано, що не могла довгий час перебувати у вертикальному положенні із-за зниженого тиску.

Тож замість того, щоб взяти аналіз у спеціальному кабінеті, його взяли прямо в холі лікарні, тому що там була кушетка, де можна було прилягти, а в маніпуляційному кабінеті були тільки стільці.

А тепер уявіть собі бідну кучеряву дівчинку з Бельгії, яка спостерігає за тим, як у неї в антисанітарних умовах больнічного фойє беруть кров з вени без рукавичок. Справа в тому, що кров тут беруть завжди без рукавичок, і це звичайно ж навіює жахливі думки про всякі болячки, що передаються так і сяк.

Ну, кров там в холі так і не взяли, тому що із-за зниженого тиску не виходило отримати і нанограм. Ми пішли в палату по похмурих коридорах.
індійська лікарня

Палата номер шість двадцать. Цифри, до речі, написані на гуджараті.
індійська лікарня

Тіне терміново поставили крапати глюкозу, тому що вона була надто слабка і не могла нічого їсти.
індійська лікарня

Також було проведено декілька спроб знову взяти кров на аналіз, і цим Тіне довели до приграничного стану, тому що вона плакала і говорила, що як тільки їй стане краще вона полетить додому і зробить аналіз на СНІД. Ну, звучить, звичайно, безглуздо, але я наприклад не знаю, як би реагувала, будь на її місці і звикнувши з дитинства до першокласного медичного обслуговування.

Ось прекрасні феї в традиційному індійському одязі. Приходила ще одна така ж, тільки в білому, і все це замість лікарні нагадувало якийсь маревний карнавал))
індійська лікарня

Ось так виглядає палата всередині.
індійська лікарня

Там навіть є зомбоящик, і як на мене все не так вже й погано. Правда, якщо не згадувати, що це приватна лекарня)
індійська лікарня

У кожній палаті є туалет і типу душ
індійська лікарня

Аналіз крові робили для того, щоб виключити малярію, в першу чергу. У результаті прийшов лікар і сказав: у вас малярія. Реакцію Тіне можна не описувати. Нам треба було залишитися в лікарні на ніч, тому що в Ахмедабад у такому стані їхати годі, та й нічим.

У результаті трохи пізніше ввечері приїхав батько Кунала, привіз фруктів і сказав: ну, тиф лікується 14 днів, так що все буде добре, не переживай.

Стривайте, який тиф, якщо пару годин тому озвучили малярію. Ну ні, в аналізі не виявлено малярійних паразитів, так що це просто тиф. Фраза просто тиф мені подобається. Просто тиф, просто-напросто, не переживайте. Коротше кажучи, ми вирішили, що залишимося на ніч у лікарні, а наступного дня замовимо машину і поїдемо додому в Ахмедабад, де відвідаємо нормального лікаря.

Я спала на підлозі, тому що на кушетці спала Арпа, наречена Кунала, яка залишилася з нами ночувати, тому що раптом що а ми на хінді ні бум-бум (я то трохи і бум, але цього мало). Вони нам дуже допомагали, тому мені було незручно, щоб вона спала на підлозі. У зошит, куди я записую всякі моменти з подорожей, потрапило наступне:

17/03/2011
Трололо. Поїздка на південь Гуджарата для відвідин ярмарку і сільських жителів у результаті закінчилася тим, що я зараз перебуваю в палаті лікарні міста Бардолі, лежу на підлозі і дивлюся по телеку Сімпсонів. На ліжку лежить багатостраждальна Тіне, якій спочатку поставили діагноз малярія, а потім вирішили що ні, це тиф. Це при всьому при тому, що у неї від тифу є щеплення, ЛОЛ. Вобщєм, після Сімпсонів почалися Друзі, так що продовжу завтра..

У результаті завтра Тіне прокапали ще чотири пакети глюкози з додаванням якогось зілля і настійно рекомендували нікуди не їхати. Та ні! Подзвонила Ніпуну, його дистрибютор в Бардолі роздобув водія з машиною, і в 5 вечора ми виїхали в Ахмедабад. Заплатили водієві 3 000 рупій (близько 550 грн.), відстань приблизно 300км, 1км = 7 рупій, і плюс водію на чай. Дорога, до речі, була прекрасна. Ahmedabad-Baroda хайвей, так що ми навіть гнали 100км/ч, а для Індії це ого-го.

З лікарні в Бардолі ми забрали ліки.
індійська лікарня

Медицичну карту
індійська лікарня

А також рахунок за послуги
індійська лікарня

У Ахмедабад приїхали близько 10 вечора. Наступного ранку пішли до лікаря на консультацію (200 рупій), і бардольський лікар просто у підметки не годився цьому ахмедабадському. Він делікатно жартував, розпитував, як нас так далеко занесло, бо туристів у ті краї рідко заносить. Виявилося, це не малярія і не тиф, це була якась незначна інфекція, швидше за все, що потрапила в організм разом з їжею і посилася спекою. Через день Тіне вже щосили відривалася під час святкування Холі, так що все ок. А через тиждень Тіне відлетіла назад до Бельгії:)

This entry was posted in Гуджарат, Данг, Індія and tagged . Bookmark the permalink.

2 Comments to Пригоди в індійській лікарні

  1. nazarium says:

    Очередной раз отличный пример твоей собранности =)
    у меня была бы паника и я тупо верила всему, что бы мне говорили в той больнице.

    • amores says:

      просто зная, что инкубационный период у такого рода болячек больше двух недель, а Тинэ на тот момент была в Индии только неделю, у меня возникли подозрения, что кто-то не прав )

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>